Чи призведе вибухове зростання кількості електромобілів до блекауту в Європі?

За прогнозами, з 2022 до 2035 року кількість електромобілів у Європі зросте з 4,8 до 130 млн одиниць. Аудиторська компанія Ernst & Young та Європейська асоціація електроенергетики Eurelectric спробували спрогнозувати, як така кількість машин вплине на європейські електричні мережі, повідомляє сьогодні, 9 лютого EY Energy & Resources.

У 2021 році 1 з 5 нових автівок, що купувалися у Європі, була електрокаром. У 2022 році зростання їх продажів очікується на рівні 35% по всьому світу. Якщо ця тенденція збережеться і в Європі (а швидше за все, вона лише прискорюватиметься), то парк європейських електромобілів зростатиме вибуховими темпами. Вже в 2030 році в країнах ЕС налічуватиметься близько 65 млн електрокарів, а до 2035 року ця цифра подвоїться. Відповідно, для зарядки такої кількості електротранспорту знадобляться зарядні станції в кількості як мінімум 50% від кількості автівок. Тобто на 130 млн електрокарів потрібно буде 65 млн зарядних станцій.

Дотягти до найближчої зарядки

І це – головна проблема. Сьогодні в Європі налічується 4,8 млн електромобілів, однак на них припадає лише 374 000 громадських пунктів зарядки, і то це з оглядом на те, що їх кількість збільшилася на 40% протягом 2021 року. Однак і тут не без складнощів: 66% цих зарядних пристроїв знаходяться у Франції, Німеччині, Італії, Нідерландах та Великобританії і то, зосереджені вони переважно у містах. Між ними заправити електромобіль часто ніде: 10 європейських країн взагалі не мають жодного зарядного пристрою на 100 кілометрів трасс!

Тож керівники компаній комунальної сфери, управління автопарком та міського планування побоюються, що зростання ринку електромобілів відбуватиметься швидше, ніж розвиток інфраструктури для його підтримки. І якщо транспортні засоби є, а допоміжної інфраструктури критично не вистачатиме, в якусь мить попит на електрокари може різко обвалитися.

Обіцяного три роки чекають

Чому європейська мережа зарядних станцій розширюється недостатньо швидко? На це є 3 основні причини:

·      Проблеми з отриманням дозволів на монтаж зарядних станцій: у операторів, що опікуються їх встановленням та обслуговуванням, йдуть місяці на дозвільні процедури;

·      Затримки та витрати на підключення до електричних мережі: доходить до анекдотичних випадків – в деяких європейських країнах оператори можуть чекати до трьох років (!), щоб їх станцію під’єднали до електромережі відповідної потужності! Є також розбіжності в питаннях щодо того, хто повинен платити за підключення до мережі;

·      Відсутність взаємодії між операторськими мережами зарядних пристроїв та загальних стандартів зарядки. Адже використання точок зарядки не таке просте, як заправка палива в бак. Тож всі ці розбіжності обмежують вибір користувачів щодо того, де платити та як платити за зарядку своїх «електричних коней». До того ж, низька надійність деяких мереж і різний рівень обслуговування клієнтів викликають розчарування водіїв.

Так «вимкнуть» Європу?

Однак вирішення цих проблем призведе до появи нових: чим більше зарядної інфраструктури буде встановлено, щоб вгамувати попит на масову зарядку електромобілів, тим більші вимоги це накладатиме на електромережі. Їх потужність доведеться збільшувати та адаптувати їх до непередбачуваного процесу зарядки електромобілів.

Очікується, що попит на електроенергію для зарядки електромобілів щорічно зростатиме на 30%, додавши понад 200 ТВт/год потужності до 2030 року. До того часу зарядка електромобілів складатиме близько 7% загального попиту на електроенергію в Європі – тож потужності європейських мереж на них цілком вистачить. Дестабілізуючий вплив на мережі може виникнути не від зростання кількості автівок та їх попиту на зарядку, а від тисяч або навіть мільйонів електромобілів, які намагатимуться заряджатися одночасно – так званий сценарій «некерованої зарядки». Чим більше транспортних засобів підключається до звичайних електричних мереж, тим більший ризик виникає для адекватної роботи електропостачання. Це може призвести до непередбачуваних наслідків, особливо в години пікових навантажень – наприклад, наприкінці робочого дня: від звичайних коливань напруги та втрат потужності до локальних блекаутів.

На зарядку – за розкладом

Щоб вирішити в майбутньому цю проблему, в Європі розглядають декілька можливих рішень. Одне з основних – сценарій так званої «керованої зарядки». Він передбачає контроль за доступною потужністю, часом і тривалістю заряджання за допомогою комп’ютерних систем електропостачальників та операторів у режимі реального часу. Тобто зарядити автівку тоді, коли хочеться, вже не вийде  – зарядка відбуватиметься, коли конкретна електрична мережа матиме достатню або надлишкову потужність, або коли зменшується попит на електроенергію (наприклад, вночі).

З часом, коли розвиток технологій достатньо просунеться вперед, пропонується не лише заряджати електромобілі, а й розряджати їх під час тривалої стоянки в мережу або в будівлю, щоб вирівняти виробництво та споживання енергії в конкретних місцях.

Опрацьовуються й інші пропозиції. Наприклад, додаткова сонячна генерація та зберігання електроенергії на станціях технічного обслуговування на автомагістралях, де звичайних електромереж недостатньо для швидкої та надшвидкої зарядки. Або бездротова зарядка на трасах – всі нові концепції беруться до уваги та досліджуються. І хоча вони не зможуть вирішити всі виникаючі проблеми, вони все ж допоможуть пом’якшити вплив великих мас електромобілів на енергосистему Європи.

Джерела: ey.com, evision.eurelectric.org